Няня, хатня робітниця, гувернантка: як бути впевненим у порядності цих людей? Адже ми допускаємо їх до найціннішого: свого будинку, своєї сім'ї, своїх дітей.

• Про злісних нянь, що знущаються над дітьми, злодюг-садівників та інших персонажів, з числа тих, кого люди впускають у свій "особистий простір" писано і говорено чимало. Після того, як в Україні (слідом за Росією) виникла мода на обслуговуючий персонал (мова, звичайно, йде про багатих людей), постало також питання про його лояльність. Гарантій того, що няня або гувернантка буде чесною людиною небагато.  
• В агенції «Веста-сіті» усі кандидати на вакансії покоївок або садівників, навіть незважаючи на те, що вони мають рекомендації, проходять психологічне тестування. І це правильно – тому що в сім'ю входить чужа, по суті, людина.  
• Вчора ця людина могла бути "святою", але за певних обставин зловмисники можуть знайти підхід до неї – і тоді буде біда. Навіть кришталево чесну людину можна поставити у такі умови, що вона не зможе відмовити зловмисникам. Гувернантка, садівник, кухар можуть виконати будь-яке замовлення ваших недоброзичливців –  від вивчення устрою у вашому будинку, до якихось серйозних дій, на кшталт створення копій ключів. Крім того, ці люди й самі можуть переслідувати корисливі цілі.  
• Можливе повторне тестування вже працюючого домашнього персоналу співробітниками агенції. Періодичне тестування персоналу (раз на півроку) його дисциплінує і не дозволяє розслаблятися.  
• Як треба поводитися з найманими домашніми працівниками? Тримати дистанцію, підкреслюючи місце прислуги, або спілкуватися як з рівними?  
• Зниження навантаження на жінок середнього і вищого класів відбувається за рахунок використання праці жінок, які знаходяться і за економічним становищем, і за шкалою професійного престижу на більш низькому ступені соціальної ієрархії.  
• Однак за іншими параметрами соціальна дистанція між нянями і тими, хто їх наймає не обов'язково значна. У цьому наше суспільство значно відрізняється від ситуації у західноєвропейських сім'ях, що використовують домашню працю. Можливість соціальної близькості нянь і роботодавців пов'язана з нестійкістю класових кордонів, з відносною новизною цієї нової масової професії і з особливостями нашого суспільства. У 1990-і роки жінки, що належали до однієї верстви населення, соціального середовища по-різному справлялися з ринковими змінами. Так, наприклад, молода мати могла найняти свою подругу в якості няні для дитини або навіть маму своєї подруги, старшого наукового співробітника, заслужену вчительку або інженера за фахом, які в цей момент втрачали заробітки, були скорочені або перетворилися в прихованих безробітних. Ці канали найму забезпечували довірливе відношення до няні, тому що культурна і соціальна дистанція агентів була невеликою і лише різниця у прибутках суттєво їх відрізняла.  
• Особливість відносин з домашнім персоналом в Україні – рухливість соціальної дистанції. На заході важко уявити, наприклад, як можна найняти няню, яка за освітою, за культурним рівнем і за способом життя знаходиться в одній соціальній групі з наймачем. Така статусна неконсистентність, як ми говоримо в соціології, характерна для цієї позиції в 1990-і роки, а в ряді випадків зберігається і зараз.